Українці – Найсміливіші Викривачі Корупції

В ніч на 16 листопада в усьому світі було оприлюднено результати традиційного дослідження антикорупційної мережі Transparency International – Барометр Світової Корупції. Це опитування дозволяє визначати суспільну думку щодо участі громадян у корупційних діях та їх оцінку діяльності органів влади в подоланні корупційних зловживань. Дослідження проводилось в 42 країнах, в ньому взяло участь 60 000 чоловік. Українських респондентів (1507 осіб) опитали з 24.02.2016 по 26.05.2016.

По-перше, українці найсміливіші викривачі корупції в Європі. Якщо кожен третій мешканець країн Європи та Центральної Азії вважає корупцію однією з головних проблем країни, і кожен третій боїться про неї повідомляти, то у нас відзначили корупцію як головну проблему 56% населення, 42% – не готові про неї повідомляти, і лише 14% бояться помсти після викриття. При цьому, порівняно з минулими роками, відчутно прогрес, адже у 2013 році 74% українців не повідомляли про корупцію, бо 24% боялися наслідків. Зокрема, про сміливість та результативність боротьби пересічних українців свідчить кейс викривачів Товариства Червоного Хреста України, який глобальний рух ТІ включив до свого звіту.

Нагадаю, волонтери ТЧХУ звернулися до ТІ Україна та до журналістів з повідомленнями про розтрату державних коштів, продаж гуманітарної допомоги та про інші корупційні зловживання у Товаристві. В результаті численних запитів та звернень юристів Transparency International Україна Державна аудиторська служба України нарешті перевірила Міністерство охорони здоров’я та виявила, що відомство виплатило з коштів державного бюджету Товариству Червоного Хреста України 252,3 млн. грн., проте діяльність у сфері охорони здоров’я патронажною службою ТЧХУ не здійснювалась. Зараз тривають процеси по поверненню цих коштів у бюджет.

Цей кейс є чудовим прикладом того, як небайдужі громадяни за допомоги громадських організацій та журналістів можуть викривати корупцію.
По-друге, у порівняні з минулими роками українці зайняли більш проактивну і конструктивну позицію до творення змін.

Якщо напередодні Революції Гідності задля боротьби з корупцією кожен третій був готовий вийти на вуличні протести, то цього року протест, як форму протидії назвав лише 1% наших співгромадян. При цьому, 29% українців готові відмовлятися платити хабар, 9% готові повідомляти про корупцію, 6% будуть голосувати за доброчесних кандидатів та партії, 7% готові вголос обговорювати проблему корупції, 2% готові вступити до антикорупційної організації, а 1% бойкотувати недоброчесний бізнес. Що цікаво, тенденція відходу від протесту як інструменту боротьби прослідковується в усьому світі, адже в 2016 році протестувати готові не більше 1%, в порівнянні до 56% у дослідженні 2013 року!

По-третє, українці займають одну з найкритичніших позицій до спроб уряду подолати корупцію. На питання, чи знизився рівень корупції за останні чотири роки, 72% українців відповіли заперечно. Спроби уряду змінити цю ситуацію 86% опитаних оцінюють негативно.

При цьому, 49% українців вважають, що олігархи впливають на уряд у власних інтересах, а 67% впевнені в необхідності заборонити компаніям фінансувати політичні партії та кандидатів. Така негативна оцінка дій уряду під час здійснення антикорупційної реформи може пояснюватися підвищеною увагою до теми корупції, адже за останній рік не минало і тижня без чергового гучного корупційного скандалу.

А от досягати результатів у боротьбі з корупцією, особливо в судах, які лідирують по недовірі (61% опитаних вважають їх корумпованими), поки не виходить. Саме тому Україні вкрай необхідно створити та запустити в роботу Антикорупційний суд, який би доводив справи корупціонерів до логічного кінця.

Також варто не забувати про фактор суб’єктивності під час опитування населення, адже, наприклад жителі Росії та Білорусі вважають свої країни мало корумпованими (39% та 14% відповідно), тоді як іспанці, литовці та чехи називають корупцію однією з найбільших проблем держави (66%, 54% та 41%). Якщо порівняти ці дані з останнім Індексом Сприйняття Корупції, то Іспанія має 58 балів, що є досить високим показником, Литва – 61 бал, Чехія – 56. Пострадянські Білорусь, Росія, Україна мають 32, 29 та 27 балів відповідно і знаходяться в одному таборі під назвою «сором нації».

Якщо розглядати найкорумпованіші сфери, то вони такі: державна служба (65%), парламент (64%), податкова (62%), суди (61%), президент та прем’єр-міністр (60%), місцеві чиновники (55%), поліція (54%), керівники бізнесу (46%), релігійні лідери (32%). На цьому невтішному фоні варто відзначити зростання довіри до поліції, адже в минулому дослідженні правоохоронні органи були на першому місці: корумпованими їх назвали 64% респондентів.

По рівню сплати хабарів за послугу правоохоронці теж були лідерами – 49%, зараз ці місця займають освіта (38%) та медицина (33%). Досить високий рівень хабарництва у медицині є прямим наслідком того, що медична система лишається фактично радянською, абсолютно нереформованою, лише зараз нова команда приступила до змін, результати яких ми зможемо оцінити під час наступного дослідження.

Загалом, результати дослідження свідчать про зрілий, сформований та потужний суспільний запит на боротьбу з корупцією. При цьому, українці готові брати в цій боротьбі активну участь – не просто підписувати петиції, а повідомляти про корупцію, викривати її, навіть за необхідності витратити день на участь в суді, не давати хабарі, говорити про проблему вголос. Приклади інших країн Європи свідчать: після того, як з’являвся потужний суспільний запит знизу – відбувалися ефективні зміни на рівні держави.